- винахід
- -ходу, ч.1) Дія за знач. винаходити 1).2) Те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
винахід
Смотреть что такое "винахід" в других словарях:
винахідливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
винахідливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
винахідливо — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
винахідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
винахідництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
винахідниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
винахідницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
винахідництво — а, с. Діяльність винахідника, винахідників … Український тлумачний словник
винахідницький — а, е. Прикм. до винахідник і винахідництво … Український тлумачний словник
винахідливість — вості, ж. Властивість за знач. винахідливий … Український тлумачний словник
винахідливо — Присл. до винахідливий … Український тлумачний словник
